Cпецпроекти

Згадати все. Що ми дізналися про секс із дівочих журналів нульових?


Разом проти коронавірусу: збираємо 1 000 000 грн на захисні костюми для лікарів. Твій внесок важливий! 

Звідки ви дізналися про секс?

Це питання спантеличило моїх друзів та знайомих, серед яких я проводила невеличке опитування. Дехто взагалі не зміг точно згадати, як саме це відбулося і за яких умов. Були й зізнання «Випадково знайшов/-ла в батьків касету з порно» або «Побачив/-ла, як батьки займаються цим».

Та, що цікаво, не було жодної відповіді «Батьки розповіли» або «Пояснила вчителька». Родичі та шкільні викладачі/-ки зазвичай сором’язливо підключалися до пояснень тоді, коли значна частина підлітків уже мала перший сексуальний досвід. А іноді ці пояснення ситуацію тільки погіршували: коли мама й тато починали підбирати чудернацькі метафори до пенетрації або ж вчителька з біології закликала «не поспішати з сЄксом». До моєї школи, наприклад, взагалі приходив вести лекції представник релігійної організації, який вмикав псевдодокументальні фільми про те, що презервативи не допомагають попередити незаплановану вагітність, аборт є вбивством, а сексом варто займатися тільки після весілля. 

Перевіряти цю інформацію було складнувато.

У нульових, коли інтернету в багатьох ще не було, а ходити до бібліотеки, щоб попросити книжки з анатомії могли лише найвідважніші, для більшості одним з небагатьох доступних джерел інформації про секс були журнали. Не якісь спеціалізовані, а звичайні підліткові журнали, де поряд зі статтями про секс була реклама косметики, добірка свіжих альбомів січня та плакат із Fall Out Boy. На матеріалах про перший досвід, контрацепцію та принцип згоди в таких журналах не робили акцент: зазвичай на тему сексу виділяли дві-три сторінки в кожному випуску. Та вже цього було достатньо у світі, де доступної інформації про інтимне очевидно бракувало.

Згадуємо, як писали про секс у підліткових журналах на прикладі одного з них, чому це було так важливо та як видання допомогли нам навіть у дорослому житті.

Нульові, підлітки і секс

Стереотипів про секс у нульових було чимало, причому їхніми трансляторами виступали не тільки однокласники/-ці, а й дорослі – ті ж батьки. Проблема полягала також у тому, що вони й самі не знали про багато речей, як-от про різні засоби контрацепції (щось, крім презервативів і КОК) або принцип дії тих самих КОК. А навіть якщо знали, обговорювати це з дітьми не було прийнято.

Та й до того ж ніби існувало негласне переконання: якщо розмовляти з підлітками про секс, це спонукає їх раніше ним зайнятися. Тож дорослі йшли на крайнощі: або тем сексу взагалі уникали, або залякували небажаною вагітністю, проблемами зі здоров’ям чи зіпсованими стосунками з партнером/-кою. Приблизно те саме робить і зараз автор підручника «Основи сім’ї» Адріан Буковинський, запевняючи, що стосунки, в яких займатися сексом почали до шлюбу, розпадаються.

Буковинський пообіцяв змінити у книзі формулювання про шкідливість дошлюбних статевих стосунків, але текст про негативні наслідки інтиму до шлюбу і більшу вірогідність розлучення планує залишити. До речі, тест за підручником «Основи сім’ї» можна пройти в нас – заздалегідь готуйтеся, що ви його не складете. І це єдиний тест, який не шкода завалити.

Щодо достовірної інформації про секс у нульові – не будемо драматизувати і називати цей період катастрофою. Та водночас і передовим його теж не назвеш. Навіть із доступом до інтернету ми мали відшукувати потрібну інформацію з-поміж сотень і тисяч фейкових статей. Коли інтернету не було, і ми залишалися наодинці зі своєю цікавістю до сексу, рятували підліткові журнали.

Ці видання ставали розрадою – в усіх сенсах цього слова. Тогочасне ТБ мало не так багато програм, орієнтованих саме на підлітків. А от редакції журналів оперативно підхоплювали тенденції та писали на теми, які дійсно могли зацікавити школярів: музичні та кіношні новинки, інтерв’ю зі знаменитостями, проблеми стосунків з ровесниками та батьками, відстоювання власних меж тощо. І саме там можна було знайти відповіді на питання, як краще підготуватися до першого сексу, як підбирати контрацептиви і що робити, якщо щось пішло не за планом.

Як розповідали про секс у дівочих журналах?

Риторика та підхід до теми в усіх виданнях були різними, та одне точно спільне: в жодному з популярних журналів не засуджували за те, що ти хочеш займатися сексом або вже це робиш. Ці журнали відігравали роль друга, якому ти дійсно можеш довіритися. Бо, коли тобі 14-15 років і ти борешся з гормональними сплесками та соромиш себе за те, що на уроках думаєш зовсім не про уроки, дуже важливо знати, що це ок.

Думати про секс – ок. Мастурбувати – ок, головне, щоби це не перетворилося на нав’язливу ідею і на ледь не єдиний метод боротьби зі стресом й оскаженілим лібідо. Займатися сексом – теж ок, головне – за згодою.

Пригадаймо, що саме радили нам дівочі журнали, на прикладі видання  OOPS!, яке позиціонувалося як видання для дівчат-підлітків. 

OOPS! у нульові для мене та багатьох дівчат став неабияким відкриттям, зокрема завдяки статтям про секс. Думаю, що для сотень або навіть тисяч журнал міг відповісти на всі важливі запитання (на відміну від батьків та школи), заспокоїти та допомогти позбутися стереотипу про «розбещеність» дівчат, які – нечувано! – займаються сексом до закінчення школи/університету/до шлюбу.

Принцип згоди та контрацепція

Принципу згоди в OOPS! приділяли чимало уваги. Редакторки видання завжди підкреслювали, що у стосунках взагалі немає місця примусу, психічному або фізичному тиску. У матеріалах про секс йшлося, що він має бути за згодою і тоді, коли обоє готові до цього. Авторки матеріалів обережно закликали не поспішати з першим статевим актом, якщо є сумніви чи страх, та прислухатися до своїх почуттів. Так само просили не піддаватися тиску і не займатися сексом, коли всі навколо вже це зробили і ти почуваєшся білою вороною. 

У кожному матеріалі вони нагадували про важливість використання презерватива – як захисту від ІПСШ та небажаної вагітности. «Якщо він не хоче надягати презерватив, не погоджуйся на секс», – редакторки закликали буквально ставити такі ультиматуми. І насправді це ті ультиматуми, що були потрібні підліткам, у плани яких точно не входить раннє батьківство.

У тому ж OOPS! були докладні гайди щодо більшости можливих контрацептивів. Ці матеріали ставали відкриттям для підлітків, які здебільшого чули тільки про презервативи та протизаплідні пігулки. Саме з гайду OOPS! можна було дізнатися про існування фемідомів, пластирів, внутрішньоматкових спіралей, сперміцидах тощо. На жаль, не всі ці контрацептиви були дійсно доступними, особливо для підлітків, та принаймні знання про них навряд чи комусь завадили. 

У матеріалах про контрацептиви також застерігали від використання таких ненадійних методів, як перерваний статевий акт або календарний метод, – з доступними поясненнями, що перший завжди може дати осічку, а дієвість другого знижується через нерегулярний цикл та неможливість завжди точно вираховувати овуляцію. Про те, що таке овуляція, безпечні дні та чи можна займатися сексом під час менструації, у статтях OOPS! теж докладно пояснювали. 

Ставлення до свого тіла та отримання задоволення

Хоча назвати OOPS! абсолютно неконсервативним не вийде (в ньому, як і майже в усіх виданнях, проскакували консервативні нотки), все ж можна називати його дійсно прогресивним у плані ставлення до сексу. 

Доки у школі ми дивилися фільми про важливість утримання від сексу до шлюбу та чули про сакральну важливість збереження дівочої цноти, редакція журналу закликала не ставитися до першого сексу як до гріхопадіння і не соромитися того, що в тебе, наприклад, було декілька партнерів. 

Жодної підтримки випадкових статевих зв’язків – тільки спокійна констатація. У тебе був секс з різними людьми – окей. Головне – не забувай про презервативи, не погоджуйся, якщо хлопець на тебе тисне, і в разі проблем йди до лікаря. Іноді це подавали доволі кумедно («Якщо порвався презик, не займайся самодіяльністю та стрімголов мчи до гінеколога»), та доступно і в пам’яті точно відкладалося.

У нульових до того,  як бодипозитивний рух набрав популярности, а у виданнях здебільшого публікували поради на кшталт «Як схуднути за 7 днів», в OOPS! закликали простіше ставитися до власних недоліків. Як і в будь-якому журналі, там була й майже нативна реклама антицелюлітних кремів і масок від чорних цяток, та водночас не можна сказати, що видання культивувало ідеальну зовнішність. Усе ж кроки до прийняття себе такою, якою ти є, були – невеликі, невпевнені, та були. Поради перед сексом не думати, що в тебе неідеальний живіт, гумівка від трусів залишила відбиток на стегнах, а до того ж ти сьогодні не встигла поголити пахви, звісно, одразу не лікували комплекси. Однак хоча б давали поживу для роздумів та підштовхували до прийняття себе – саме те, чого підліткам гостро бракує.

Комфорт, безпека та задоволення – те, без чого, на думку редакторок журналу, був неможливий класний секс. І ми не можемо з ними не погодитися. «Кажи, якщо тобі щось не подобається, не мовчи, не терпи біль чи дискомфорт» – для дівчат, особливо з родин, де панував патріархальний лад, ця порада могла бути ледь не радикальною. Особливо такий заклик контрастував зі статтями із жіночих журналів, у яких пропонували не казати партнерові про відсутність оргазму, щоб не вбивати його впевненість у собі, а акцент робили саме на задоволенні партнера та збереженні стосунків, попри сексуальне незадоволення.

У цьому плані OOPS! був прогресивнішим та феміністичнішим за видання для жінок.

Поради адекватно обговорювати ваші побажання та вподобання в журналі також були. З’ясувати, скільком парам дійсно вдавалося це робити без сором’язливости та конфліктів, неможливо, та, знову ж таки, самі поради справді були доречні. І, впевнена, вони й тепер актуальні навіть для старших, бо ми досі маємо проблеми зі щирим обговоренням сексу. На цю тему в нас є цікавий матеріал – прочитайте, якщо ловите себе на думці, що не завжди можете почати розмову про інтимне навіть із найближчою людиною.

Ставлення до вагітности та абортів

Підліткову вагітність у виданні розглядали адекватно – як те, чого краще уникнути через банальну непідготованість підлітків до раннього батьківства. А в разі, якщо вагітність вже настала, обдумати все, зважити всі «за» і «проти» і вирішити – народжувати чи робити аборт. 

Відверто пролайферських закликів, принаймні у виданні нульових, не було. Навпаки, – як я вже згадувала, виходили доступні гайди про контрацепцію, заклики завжди користуватися презервативом, у разі затримки менструації якнайшвидше робити тест на вагітність (особливо, якщо статевий акт був незахищеним) та йти до гінеколога. 

До речі, інші дівочі журнали також не позиціонували матеріали про вагітність як пролайферські. В одному з них навіть публікували поради читачці, яка зізнавалася, що зробила аборт у 15 років та зазнає тиску через це з боку родичів і партнера. З боку редакції жодного осуду – тільки заспокоєння та поради, як можна прийняти ситуацію і чому не варто себе звинувачувати за те, що так сталося. Якщо лист до редакції був реальним, то виникає риторичне питання, як поводилися близькі дівчини, що їй довелося звертатися до незнайомих їй людей за розрадою. 

Що дали нам дівочі журнали?

Одразу скажемо: загалом ці видання не були ідеальними. Забагато реклами, зосередження на стереотипно «дівочих» темах, як-от підбір луків та косметики, замала кількість статей про культуру – і це далеко не всі претензії до дівочих журналів. Та, якщо брати до уваги саме розділ сексу, можемо тільки подякувати за нього. 

Іноді журнали дійсно ставали єдиним джерелом інформації про секс, контрацепцію, приводи візиту до лікаря – словом, про все те, що ми соромилися спитати в батьків або вчителів/-ок та обговорити з друзями-подружками. Статті в подібних виданнях нульових і підлітковому безінтернетному житті були протидією дезінформації, можливо, навіть першим підтвердженням того, що займатися сексом – це ок і зовсім не соромно. 

І вже зараз, коли є 24/7 можливість погуглити всі доступні засоби контрацепції або знайти огляд на нову сексіграшку, хочеться ще раз подякувати редакціям підліткових видань за те, що колись відкривали нам дивний новий світ, допомагали долати страхи, не погоджуватися на токсичні стосунки і не чекати від сексу чогось меншого, ніж справжнє, неімітоване задоволення.

#bit.ua
Читайте нас у
Telegram
Ми в Телеграмі
підписуйтесь
 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: