Cпецпроекты

New friend every day: CEO компании ZV Development Оксана Самусева


0 288 0
Проект New friend every day — это эксперимент сооснователя bit.uа Татьяны Гринёвой. На протяжении целого года Таня решила каждый день писать о новом человеке. Иногда это закадычные друзья, а иногда новоиспеченные знакомые. В сегодняшнем выпуске — Оксана Самусева.

Привет, это Оксана Самусева, она CEO компании ZV Development, построившей коттеджный городок «Конык», в котором находится тот самый функциональный дом QDRO, в котором мы с Даней жили недавно. Оксана — очаровательная и легкая девушка с тремя высшими образованиями и мама пятерых (!!!) детей. Оксана с мужем построили уже очень много разной недвижимости (первый в Украине коттеджный городок был построен в 90-е), могут объяснить принцип работы любой мелочи в QDRO (ведь они всё придумали!) и планируют построить в Украине еще много функциональных и практичных городков.

Мы встретились с Оксаной и Лукой (ему один месяц!) в доме QDRO — это было легко, так как Оксана с семьей живут по соседству. Все два часа нашей беседы я думала о двух вещах: как после рождения пятого ребенка выглядеть так же и достаточно ли убрано у меня на кухне — по сути, я жила у Оксаны в гостях… Сегодня Оксана — мой #newfriendeveryday (всех смотреть тут и тут).

— Моя перша освіта юридична, друга — інвестиційний менеджмент, а третя — Києво-Могилянська бізнес-школа. У дитинстві я мріяла бути художником і перекладачем. Мені подобались іноземні мови, я навчалась в художній школі, потім мріяла вступити в інститут, але я такий перфекціоніст, що мені завжди щось у собі було не те, і картини, які я малювала, мені здавались не такими прекрасними, як вони мають бути. І тому я вирішила: навіщо я буду робити щось не ідеально прекрасне і, власне, не пішла навчатися до вишу художнього. Ну, але це як хобі зараз існує. І діти це перейняли.

— Взагалі, мої діти переймали всі мої хобі під час вагітності: коли я була вагітна старшою дитиною, я малювала. І вона народилась дуже талановитою в плані художньої майстерності. А коли іншою була вагітна, я займалась верховою їздою, і вона з самого малечку виграла купу фестивалів і конкурсів — наїзниця.
А Лука — це маленький стратег. Минулий рік був весь із стратегічних сесій із планування нового бізнесу: і регіонального, і всеукраїнського. Тому Лука буде стратегом. Анічка каже, що він буде носити костюми, краватки і в нього буде таке прилизане волоссячко. Кажу: ну хто це? архітектор? інженер? топ-менеджер? Так, топ-менеджер.

— Я би хотіла ще дітей. Старших діточок я народжувала у віці біля 25 років, а от вже в більш зрілому віці, коли народила таку малечу, в мене перебудувалися мізки. Інакша вагітність, інакші відчуття.

— Ми не нав’язуємо нічого дітям. Ми намагаємось дати максимум в плані різностороннього розвитку, вони пробують дуже багато різних занять. Аня хоче стати архітектором, вона гарно малює, в неї є тяга до архітектури, тим більше, що в нас тато архітектор, будівельник, інженер. Ці будинки, містечка — це все його діти. Ми дітей не обмежуємо, а даємо можливість дуже широко поглянути на світ. Такий helicopter view, щоб ні в якому разі не нав’язати їм щось своє.

— У 1989 році мій чоловік почав будівництво першого котеджного містечка в Україні — «Золоті ворота», потім інших містечок. Зараз «Золоті ворота» заселені фінансовою елітою, ми мріяли про іншу еліту, але… ну так вийшло. 
Еліта нашої мрії — інтелектуальна, підприємницька. Наша мрія — створити передумови для розвитку середнього класу в Україні. Ми визначаємо середній клас не лише за матеріальними, а й за ціннісними характеристиками. Ми розуміємо: якщо поселити людей у правильне середовище, дати їм можливість розвиватись, вони можуть робити круті речі.

— Ми плануємо створювати великі котеджні містечка — ми їх називаємо «візійні містечка» — на біля 1000 будинків, де буде просвітницька складова. Наприклад, містечко для айтішників. Також ми думали про містечка для студентів, середовище, де студенти живуть у невеликих будинках — батьки можуть їм купити чи вони можуть орендувати. 3550 метрів, як квартира, де є все необхідне, але ти маєш можливість після навчання зануритись у середовище таких самих студентів і навчатись вже в іншому форматі. Ми хочемо зробити там бізнес-інкубатори, майданчики для стартапів, лекторії, просвітницькі платформи, де студенти, вже навчаючись, можуть спробувати себе у бізнесі. Ми плануємо робити це під Києвом, під Львовом, під Дніпром, під Одесою, під Харковом. Звичайно, осередком має бути університет, але містечко буде за містом, це такий спосіб життя офлайн.

— Silicon Valley — це ж про те ж саме, про середовище. Чому туди бізнес приходить? Чому вони штаб-квартири свої там відкривають? Бо там середовище, яке розвиває. Вони там черпають інновації. Бо хтось робить краще — вони намагаються зробити ще краще. Це такий осередок розуму, інтелекту, розвитку. Так само все, що ми робимо, воно спрямоване на середовище і розвиток.

— На разі ми будуємо свій завод. Цей будинок (QDRO) ми робили на заводі партнерів. Будинок дуже якісний, і все класне, але нам потрібно більше, ніж 1 будинок: нам потрібен надійний конвеєр Форда. Ми будуємо системну правильну компанію, з процесним управлінням, динамічну. Зважаючи на те, що у світі популярна бізнес-модель Fabless (fabric less) без свого виробництва, і ми би з радістю використовували чужі ресурси, якщо б в Україні був партнер, здатний працювати в нашій системі цінностей і пріоритетів.

— Мій чоловік розказує історію про те, що допомогло йому і бізнесу вижити в той час, коли всі помирали. Коли всі компанії, які будували, особливо котеджні містечка, брались за побудову багатоповерхівок, бо купу грошей можна було заробити (а тут реально 20 гектарів, на яких можна було розвернутися), він вирішив будувати котеджне містечко, тому що у нього була інша мета. Не така, як у всіх — швидко заробити, а він реально мріяв про те, щоб створити середовища, в яких би зростали діти, які б пишались тим, що живуть вони в нашій країні. І ця його персональна місія, вона його утримала на плаву. І до цього часу вона керує абсолютно всією нашою діяльністю, і все виходить. Мені здається, що це має реально великий сенс, от саме це — саме велика ідея, не пов’язана з наживою чи зі швидким прибутком.

— Слушайте, ну для исполнения миссии нужно все равно подушку безопасности. Вот есть эта пирамида потребностей. То есть сначала у тебя есть базовые потребности — есть и пить, потом — избрание лучшего, лучшей еды и лучшего жилья, потом — признание, когда у тебя есть то, чего нет у других, и тобой восхищаются, это тот уклад жизни, которого ты заслуживаешь. И лишь на четвертом уровне ты можешь что-то отдавать остальным, помогать и исполнять миссию перед страной и человечеством. Особенность в том, что эти ступеньки нельзя перепрыгнуть. То есть ты не можешь быть на базовом уровне и иметь миссию, отказываясь от быстрого заработка… (ТГ)
— Цікаво, це набуті чи вродженні такі можливості — пересуватись швидко, наприклад, по цим от сходинкам?

Для мене успіх – це коли в мене є що віддавати: це стосується матеріального, енергетичного й емоційного стану. І моя мрія взагалі робити світ краще – це так дуже глобально звучить, але в тій сфері, в якій ми працюємо, я точно знаю, що це значить – зробити доступною можливість жити у своєму будинку. Зробити людей, які живуть в цьому будинку, щасливими. Коли нам це вдасться, це буде успіх. Дуже приємно, коли навколо тебе люди, яким ти дозволяєш розвиватись. Я в першу чергу маю на увазі наших співробітників, ну це наша велика сім’я, реально – 50 людей тут, які зараз виростуть втричі. І близько тисячі людей в іншому бізнесі.

Це супервідповідальність за людей, і дуже приємно розуміти, що вони не стоять на місці, розвиваються, що у них є роль відповідальних членів команди, які мають привести компанію до цільового результату. І це дуже мотивує рухатись далі.

Ми відбираємо за цінностями: незважаючи на те, що ми цінуємо досвід або експертність, перше — це цінності. У нас багатоступеневе інтерв’ю, і всі наші HR розуміють, що вони мають впускати нових людей у культуру, яка вже сформувалася, яка як… розсол для огірків. Вони мають впустити те, що не зіпсує. І те, що там приживеться, і буде розвиватись, так само як і ми. Основний критерій — наші цінності — це бажання людини розвиватись, бажання дивитись на світ ширше, продуктивність і бажання рухатись вперед, бо від цього все залежить. Сьогодні знання лежать на поверхні. І головне — це бажання, відкритість до їх набуття та результативного використання.

ТАКЖЕ ЧИТАЙТЕ New friend every day: PR-менеджер в Ciklum Александра Говоруха
343 0 0
Подписывайтесь на нас в Facebook

Написать комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Рекомендуемое

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: